Хотіли стати кращими в області, згодом вийшли на ринок ЄС

В Україні виробляють якісні товари, що поступово завойовують ринки Європи. В ЄС велика конкуренція і високі вимоги до якості продукції. Товар повинен відповідати усім міжнародним стандартам.

Одним з прикладів конкурентоздатної роботи як в Україні так і за її межами є компанія«Modern-Expo», головний завод і офіс якої розташовані на Волині. 

Підприємство сміливо можна назвати успішним, бо з невеликого регіонального виробника йому вдалося стати великим міжнародним холдингом. 

Історія компанії бере початок з 1993 року, коли в м. Луцьк було засновано виробництво торгових меблів. А в 1997 році з'являється бренд «Модерн-Експо». Зробивши вибір на користь якості товару та високих стандартів обслуговування, невелика фірма незабаром перетворилася на широко відомого міжнародного виробника і постачальника.

Згодом у 1999 році компанія «Модерн-Експо» виступила інвестором недобудованого об'єкту радянського оборонного комплексу, заводу«Іскра». Ресурси були інвестовані у ремонт, обладнання та інфраструктуру, після чого почалась активна робота. 

На даний час виробництво на підприємстві здійснюється на сучасному високотехнологічному обладнанні, вся продукція сертифікована за міжнародними стандартами якості CE, GS від TÜV, ISO. Компанія також дбає про енергоефективність: здалеку видно різнокольорові утеплені фасади будівель заводу. А зенітні ліхтарі, встановлені на даху, забезпечують природнім освітленням.

Сьогодні на заводі виготовляють торгові стелажі, холодильне обладнання, касові бокси, «рішення» для товарів в магазинах на АЗС, обладнання з нержавіючої сталі, POS-обладнання та системи проводки, а поставки здійснюються у 54 країни світу, зокрема для таких компаній як «Макдональдс», «ПепсіКо» та  «Кока-кола».

На заводі в Луцькому районі працює 1770 людей, а загалом в компанії «Модерн-Експо»  – близько 2 тисячі чоловік. 

В Україні наразі розташовані 2 заводи компанії (неподалік міста Луцька у селі Струмівка, а також  у м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області).  У 2014 році було запущено завод в Республіці Білорусь у м. Вітебськ. Сьогодні компанія має плани по відкриттю нового заводу в м. Люблін (Польща). 

Як вдалося  підприємству вдалося досягти таких значних успіхів, нам розповів   керівник відділу маркетингу Modern-Expo Group Микола Жичук.

- Скільки років  підприємство працює  на ринку ЄС?

- За плечима компанії «Модерн-Експо» більш ніж 20 років успішної роботи. Порівняно з компаніями, які працюють в нашій галузі ми дуже молоді. Ми є компанією сектору b2b (бізнес для бізнесу) тому працюємо для інших бізнесів. Колеги з компаній нашоїіндустрії в Європі почали розвиватися набагато раніше. Ми є  молодими, але є досить амбіційними. Історія нашого розвитку почалася в 1993 році. Компанія була заснована як спільне українсько-польське підприємство і успіхом вона завдячуєсвоїм засновником і топ менеджерам. Один з них Петро Пилипюк – сучасний генеральний директор компанії, а інший – Богдан Лукасік – генеральний директор європейського представництва. Вони об'єднали свої зусилля і завдяки їхній співпраці у 1997 році був заснований бренд «Модерн-Експо». Спочатку ми були невеликими, але розвивалися поступово і крок за кроком. Спочатку поставили собі за мету стати кращою компанією в місті, згодом в області, в Україні, в Європі.

- Більше вашої продукції на українському ринку чи в ЄС?

- На нашому ринку поставки в Україну займають менше 15 %. Все інше експортується. Це не тільки ринки ЄС. Це ринки країн Митного Союзу, і країни Центральної , Західної та Східної Європи, Північної Африки, Близького Сходу. Минулого року відбулися перші поставки в Південну Америку.  Ведемо переговори з іншими регіонами, наприклад, Індією. Ми ні на крок не зупиняємося в нашому розвитку. Наша компанія не направила вектор розвитку лише на Європу, нам цікавий цілий світ. На кожному ринку є свої нюанси, і ми повинні підлаштовуватись під них, щоб правильно працювати з клієнтами і відповідати всім необхідним вимогам. 

- В яких країнах є офіси?

- Наша материнська компанія знаходиться в Нідерландах. В Україні - головний офіс. Тут реалізуються основні продажі, тут наш інтелектуальний потенціал. І ще є невеликі офіси в Києві, Одесі, Дніпропетровську. Ще є один завод у містечку Верхньодніпровськ Дніпропетровської області.  Крім того є міжнародні офіси, які забезпечують підтримку та продажі нашого обладнання в Москві (Росія), Люблін (Польща), Берлін (Німеччина), Дубаї (ОАЕ) . І на днях ми відкрили офіс в Парижі. Ще один наш завод знаходиться у Білорусі. У Вітебську цей  проект запустився тільки минулого року. Це показує, що компанія не стоїть на місці, а розвивається.  І ще один завод плануємо будувати в Польщі.

 -   На якому обладнанні  люди працюють?

- В основному – це найсучасніші технології. Станки виробництва Італії, Швейцарії, Німеччини. На заводі використовується найновітніше обладнання. Наші фахівці відвідують спеціалізовані виставки, вивчають технології. В наш холдинг входить компанія «Моdern Engineering» – підприємство, що займається виробництвом обладнання для нас. Це дає змогу бути більш гнучкими та відповідно більш конкурентоздатними. Ми можемо пропонувати більше рішень в стисліше терміни по кращій ціні, а це завжди перевага у роботі з замовниками. 

- Можете детальніше розповісти про співпрацю з Польщею?

- Офіс в Польщі – один з найбільших та найдосвідченіших. Сьогодні він показує хорошу динаміку розвитку та чудові результати. Щодо налагодження виробництва в Люблін – то цей проект в наших найближчих планах. Сьогодні «Модерн-Експо» - це міжнародний холдинг і його ціль – стати глобальним постачальником комплексних рішень для рітейлу по всьому світу. Наша компанія мультинаціональна, ми досягли такого рівня, де вже національні питання відходять на другий план.

- А в Любліні скільки людей буде працювати на заводі?

- На першому етапі це буде невелике виробництво, але з перспективою розширення.

 - З якими труднощами стикалися, коли виходили на ринок ЄС?

- Якщо порівнювати з Україною вартість послуг, то в Європі – усе на порядок дорожче.  Експлуатація чи витрати на офіс будуть вищими, ніж оплата таких послуг в Україні. Наголошую, що і в Україні наша компанія платить зарплату офіційно «по-білому», сплачуючи усі необхідні податки. Також в Європі дорожчі людські ресурси, оренда, світло, інфраструктура і тд.

Для виходу на ринки ЄС продукт в першу має бути конкурентоспроможним. Наприклад, при виході на ринок Німеччини ми повинні були пройти сертифікацію, відповідати всім нормам  і стандартам, які там використовуються. Лише тоді нашу продукцію будуть розглядати для участі, наприклад, у тендерах. Клієнти, які навіть хочуть працювати з нами, не готові одразу заключати великі контракти. Співпраця розвивається крок за кроком  - це розтягнутий в часі процес. 

-   Коли ви вперше потрапили на ринок Німеччини?

-    В 2009 році відкрили наш офіс в м. Берлін. Насправді в Німеччині наша компанія з’явилася раніше, набагато раніше ми брали участь у виставці «Єврошоп». Ця виставка відбувається раз в три роки в м. Дюсельдорф і є для нашої індустрії «Олімпіадою».

-         Як поточна криза вплинула на підприємство?

-         Я б не сказав, що криза для нас мала великі негативні наслідки. Цей період ми використовуємо як вікно для нових можливостей. Ми собі ставимо одні і ті ж задачі – рух лише вперед. Як каже наш генеральний директор: «Щоб рухатись вперед, ми повинні бігти, якщо всі інші ідуть». Щоб бути попереду, ми повинні бути першими, сучасними, інноваційними, амбітними, модерновими. За останні 5 років наша компанія тільки  росла. І в 2015 році ми не збираємось зупинятися. В 2014 році ми запустили завод в Білорусі, перед цим у Верхньодніпровську. Кризу використали , як можливість для росту. І те, що ми на днях відрили офіс в Парижі – це ще одна «галочка» для нас, яка показує, що не треба покладати руки, а працювати.

-         А як щодо кризи в 2007-2008 роках?

-         Ми пройшли досить «м'яко» через цю кризу і зробили правильні висновки, які нам допомагають бути попереду інших. Зараз ми далі розвиваємося, а це значить, що ці висновки були правильними

-         За останні роки у вас збільшився обсяг продукції?

-         В нас кожного року ріст до 30%. Зараз компанія продає продукцію більше, ніж на 100 мільйонів доларів,  це значить, що ми не тільки один з європейських лідерів своєї галузі, але й регіональний економічний лідер.

-         В майбутньому можливе приєднання деяких сіл до Луцька.  Ви наразі зареєстровані, як підприємство в Луцькому районі. І платите податки не для Луцька. Чи готові платити більші податки, якщо село Струмівка приєднається до Луцька?

-         Бізнесу завжди не вигідно платити більші податки, це аксіома. Але якщо Струмівка приєднується до Луцька, то ми нікуди не переїдемо. Ми за те, щоб усі підприємства працювали по одних правилах, всі їх дотримувались, платили усі необхідні податки  і «грали» чесно. Ми платимо усі податки і вважаємо наш персонал головним нашим активом. Якщо така ситуація виникне – звичайно.

-         Чи вплинув конфлікт Росії з Україною на підприємство?

-         Звичайно, що вплинув.  Якщо б не було цього конфлікту, можливо не було б наших виробничих площ в Білорусі. Звідти ми здійснюємо поставки нашого обладнання  в країни Митного союзу.  Це приклад ефективної диверсифікації ризиків. Звичайно ми адаптуємося під соціально-економічні фактори і робимо відповідні висновки при прийнятті рішень і розвитку бізнесу. 

-         А як саме вплинув конфлікт?

-         Росія є для нас одним з ключових ринків, на якому ми і далі продовжуватимемо роботу для забезпечення успішної реалізації ідей і проектів наших партнерів.

-         Які плани в напрямку розвитку підприємства?

-         Це відкриття нових ринків, співпраця з новими партнерами, розвиток нових продуктів. Також запуск виробництв в Польщі. Бачимо перспективи, що наші продукти будуть затребувані на ринках Африки та Близького Сходу. Можливо будемо налагоджувати виробництво там.

-         Можете поділитись секретом успіху?

-         Багато залежить від  команди. Треба знаходити правильних людей, бути відповідальними за свою роботу і свої  рішення, ставити амбітні цілі. І тільки тоді можна буде їх досягти.

      Потрібно ефективно працювати, виготовляти«правильний» продукт,  ставити складні але досяжні задачі, підбирати команду професіоналів. Якщо продукт відповідатиме стандартам, він буде затребуваний. І це показує наш досвід. Якщо над продуктом працюють професійні дизайнери, інженери, конструктори, маркетологи, менеджери – цейпродукт буде продаватися.

     Наш досвід показує, що вироби українського походження є затребувані в країнах ЄС. 

    

      Можна зробити висновок, що для виходу на ринок ЄС  українським підприємствам потрібно наполегливо та ефективно працювати.

Матеріал підготовлено в рамках Інформаційної кампанії “Сильніші разом!"

Наскільки комфортний Луцьк для молодих батьків і дітей

        В Україні народжуваність падала впродовж 90-х років. Але з початком економічного зростання з 2000 року, вона почала зростати. 

       

За даними аналітиків Інформаційної кампанії «Сильніші разом!», на народжуваність впливають трудові гарантії для молодих матерів, розвиненість навчальних закладів  у місті. Віднедавна в Україні чоловік теж має право (але не обов’язок) скористатися відпусткою по догляду за дитиною замість матері.

     

У департаменті соцзахисту населення Волинської ОДА, зазначають, що з року в рік спостерігається збільшення кількості отримувачів державних допомог, що пов’язані з материнством. Впродовж 2014  року понад 41 тисяча жінок отримували допомогу при народженні дитини.

     Начальник відділу у справах сім'ї та молоді Луцької міської ради Олексій Веремійчик вважає, що чим більше сформовані соціальні гарантії, люди впевніше йдуть на крок народження дитини. Також він зазначив, що в Луцьку можна записатись в дитячий садочок онлайн. За його словами,  система прозора з  електронною чергою реєстрації дітей до дошкільних навчальних закладів м. Луцька. Можна спостерігати, як просувається черга.

Дитину в садочок можна зареєструвати на сайті Луцької міської ради, або ж звернутись до Департаменту «Центру надання адміністративних послуг» у місті Луцьку. 

   

  Як розповіла заступник Луцького міського голови Лариса Соколовська,  станом на лютий 2015  року в чергах в дитячі садочки орієнтовно 1 тисяча дітей.  Вона додає, що cадочків не вистачає, однак влада планує «розширювати» дошкільні навчальні заклади та відкривати нові. Зараз в Луцьку є 40 садочків.

                                  

Скільки садочків у Волинській області

За інформацією управління освіти Волинської ОДА, станом на січень 2015 року у області працює 420 дошкільних навчальних закладів та 59 навчально-виховних комплексів «загальноосвітня школа-дитячий садок», у складі яких діють дошкільні відділення. В них здобувають дошкільну освіту 37816 дітей віком від 2 до 6 (7) років. За 2 роки з’явилось 5 нових дитячих закладів, але і дітей стало на 500 більше.

У 2014 році на базі діючих дошкільних навчальних закладів з’явилось 30 додаткових груп на 395 місць, переведено з короткотривалого на постійний режим роботи (з введенням в дію приміщень після реконструкції та капітальних ремонтів) 6 груп, відкрито 9 дошкільних навчальних закладів з короткотривалим режимом роботи на базі приміщень загальноосвітніх навчальних закладів (130 місць).

Скільки на Волині народилось дітей за останні роки

За даними державної служби статистики України, у 2014 році у Волинській області народилось 14 668 дітей. За останні 7 років кількість народжених за рік дітей коливалась від 14095 до 15346. Найгіршим виявився найважчий кризовий, 2009 рік.

Лучани хочуть покращення інфраструктури міста

У центрі Луцька було проведено журналістське опитування серед молодих батьків. Думки лучан записували на Театральному майдані, на вулиці Лесі Українки, а також в центральному парку культури і відпочинку. Для одних батьків місто є комфортним, іншим бракує інфраструктури. Люди нарікають на те, що не у всі магазини можна заїхати з дитячою коляскою. Також псують враження в місті ями на тротуарах, це створює незручності.

«З’їхати, заїхати по тротуару важко, адже є ями на асфальті. Владі треба подбати про ремонт тротуарів. Там де я живу, дитячих майданчиків не має. тому приїжджаємо в центр, гуляємо в парку», - розповідає 32 річна Світлана, яка не так давно переїхала з Івано-Франківська, аби жити в Луцьку з чоловіком. При цьому Світлана зауважує, що інфраструктура Франківська краща, ніж в Луцьку.

«Зараз багато майданчиків розбудовується. Є багато закладів приватних. Ходимо куди тільки можна. Якщо в батьків є нормальна робота, то проблем не має. Якщо нема грошей, то нема більше куди піти крім дитячих майданчиків. І підгузники є, аби тільки були гроші. Ми ходимо в приватний садочок, а в державний ще поки ні. На електронній черзі з народження стоїмо», - розповідає 28-річна мама Ольга.

Її чоловік додає, що в районі ЛПЗ на Бульварі Дружби народів, 10, батьки самі організувались минулого року навесні і профінансували створення нового дитячого майданчика. Згодом депутати Луцькради підтримали цю ініціативу», допомогли коштами.

«Тільки тоді, коли ми почали щось самі робити, тільки тоді влада підключилась», розповідає 29-річний Сергій.

«Місто зручне для молодих батьків. З коляскою можна швидко добратися з одного місця в інше. Навіть в ресторанах є місця спеціальні дитячі кімнати, щоб погодувати грудних дітей», - розповідає  29-річна лучанка Леся.

«Інфраструктура присутня, бо є дитячі садки. Але є інформація, що садків не вистачає. Медицина - мінус, бо куди не підеш, то є свої нюанси. Ті, що практикують сучасну медицину – в них ціни не співпадають з доходами людей.  100 гривень за прийом 15 хвилин – це неправильно. Але плюси є. Пологовий будинок в нас гарний. Вважаю, що виплати для дітей впливають для підтримки малозабезпечених сімей», - вважає  Роман 27 років.

«Не вистачає дитячих майданчиків. Нема заїздів в магазини, в аптеки... А лишити коляску на вулиці страшно. Лише в тролейбусах з низькою підлогою зручно заїхати, а не в маршрутках. », - розповідає Лариса 31 рік.

«Ще все залишилось з кінця 90-х. І жодних змін. Всі атракціони в парку з 80-х років. Більшість садиків вже приватизовано, там вже інші установи. Влаштувати дитину в садик – це проблема. Але садочок – це дуже важливо», - вважає Олександр Гончарук.

«Не вистачає зелених майданчиків, зелених зон. Щоб завести до найближчого майданчика, то треба їхати в парк. Дитину не планую віддавати в садочок. На мою думку, народжуваність зросла. Свідченням цього є брак місць в садочку. Ті люди, які народжують дітей заради грошей, то з цього нема толку», - зазначає Надія 25 років.

«Є місця в Луцьку, де можна гуляти з дитиною. Але таких місць дуже мало. Садочків не вистачає. Важко з двома маленькими дітьми сидіти на 1 тисячу гривень. Ми живемо в центрі, то в парк можемо вийти. А тим, хто живе в інших районах, то складніше певно», - говорить Тетяна 30 років.

«Майданчиків не вистачає. Щоб збільшувалась народжуваність, заохочення має бути для молодих сімей. Адже ціни підвищуються, курс долара збільшився. Це все взаємопов’язано», -  каже Ольга Байкевич.

Попри те, що в Луцьку є електронна черга запису в дитсадки, батьки говорять, що дитячих садочків все ж не вистачає. Батьки переймаються, аби їхня дитина потрапила в дошкільний навчальний заклад. Адже не всі працюючі батьки мають змогу залишити дітей на виховання бабусям чи дідусям. Не всі думки лучан співпадають з представниками влади. Це показує, що не треба працювати далі. Адже коли ставляться реальні і великі цілі, тоді можна зробити більше.

Що вже зроблено в Луцьку для молодих батьків і дітей

Як зазначено у звіті Луцького міського голови Миколи Романюка за 2014 рік,  впродовж останніх 4-х років у місті Луцьку відкрито 23 додаткових вікових групи на 700 місць  та збудовано новий ДНЗ на 200 місць.

У 2014 році для створення додаткових місць у дошкільних закладах міською радою виведено з приміщення  ДНЗ № 25 за адресою  вул. Чехова, 4 управління Пенсійного фонду України у м. Луцьку. Це дозволить  відкрити ще  4 вікові групи на 80 місць. Розроблено проектно-кошторисну документацію на реконструкцію приміщення та благоустрій колишнього дошкільного навчального закладу за адресою: вул. Декабристів, 23, де можна прийняти 80 вихованців.

Також впродовж останніх 4-х років у місті Луцьку відкрито 23 додаткових вікових групи на 700 місць  та збудовано новий дошкільний навчальний заклад на 200 місць.

Досвід ЄС

Батьківство беззаперечно впливає на зайнятість чоловіків і жінок. Зазвичай, коли обоє батьків працювали повний робочий день, роботу залишає частіше за все жінка.

За даними аналітиків Інформаційної кампанії «Сильніші разом!», в Європі намагаються  поєднувати роботу й обов’язки сім’ї завдяки гнучкості робочого часу. Це може бути робота в нетипові години, або індивідуальне регулювання тривалості робочого дня. Наприклад, орієнтація на результати в обмін на скорочення робочого часу, віддалена робота, семестрові контракти з канікулами, стиснутий робочий тиждень як то чотири робочих дні й три вихідні тощо.  Цим найбільше користуються в Данії, Франції, Бельгії, Австрії, Ісландії.  Додаткові можливості може надавати працедавець. Зокрема,  відпустка по догляду за дитиною, вихідний за сімейними обставинами, у зв’язку з усиновленням дитини та інші типи тимчасового переривання кар’єри. Дехто з роботодавців організовує дитячі кімнати, надає фінансову допомогу, може організувати літній відпочинок для дітей і тд.

  

У країнах ЄС і в  Україні  фінансова допомога при народженні дітей не є стимулом до збільшення народжуваності. Розміри допомоги на дитину в країнах не повністю покривають витрати сім’ї. 

Система «батога» і «пряника» в пенсійній реформі

Пенсійна реформа є неминучою  для України, та й потрібною.  Політики впродовж останніх років ставили собі завдання підвищувати пенсії. Це відбувалося навіть тоді, коли економічна ситуація в країні була не зовсім стабільною.

Пенсіонери – це велика кількість виборців. Політики розуміють, що їм треба з ними «рахуватися», щоб не втратити своє «місце під сонцем». У 2004 році  прем’єр-міністр Віктор Янукович підвищив пенсії перед президентськими виборами.  Після цього пенсії поступово підвищували й надалі.

Проте є проблема – дефіцит Пенсійного фонду України.  Навіть в часи кризи 2008 – 2009 рр.  розмір пенсій  збільшували. У зв’язку з цим почав рости дефіцит держбюджету.

Зараз в Україні солідарна пенсійна система. Люди, які працюють, сплачують соціальний внесок, що йде у Пенсійний фонд. З цього фонду виплачують  пенсії. Мінімальна пенсія в Україні складає 949 гривень. 

За даними аналітиків Інформаційної кампанії «Сильніші разом!», співвідношення тих, хто працює, (хто платить єдиний соціальний внесок) наблизилось 1:1. Тобто кожен українець, який працює, зі своєї зарплати утримує одного пенсіонера.

Як пише сайт focus.ua, на погашення  дефіциту Пенсійного фонду України з держбюджету виділяють величезні суми. Наприклад, в 2013 році дефіцит складав майже 22 млрд грн, в 2014 році – майже 18 млрд.  Це означає, що в Пенсійному фонді бракує коштів. Основна причина дефіциту в тому, що й досі не можуть звести дебет з кредитом.  

Натомість міністр соціальної політики Павло Розенко оцінює, що у 2015 році  бюджетна дотація  Пенсійного фонду становитиме  90 мільярдів гривень. Про це пише «Незалежне бюро новин».

Ці кошти потрібні, щоб своєчасно виплачувати пенсії у відповідному розмірі.

Скільки пенсіонерів у Луцьку й на Волині

В управлінні Пенсійного фонду України  у Луцьку повідомили, що станом на січень 2015 року  в місті  є  51 319 пенсіонерів. А середня пенсія – 1468  грн 72 коп.  Торік була трохи менша сума – 1410 грн 56 коп.

Станом на 1 січня  2015 року в Луцьку 4 448 пенсіонерів отримують пенсію до 1000 грн, від 1000 до 1500 грн – 32 882 осіб, понад 1500 грн – 13 989  пенсіонерів. 

У Волинській області є  281 тисяча 641 пенсіонер.  Середня пенсія складає 1 392  грн 83 коп.  Про це повідомили в управлінні Пенсійного фонду України  у Волинській області. Наразі  в області є 46 тисяч 878 пенсіонерів, які працюють. Середній розмір їхніх пенсій – 1 395 грн 61 коп. Спецпенсії  в області отримує орієнтовно 4000 пенсіонерів.  Мінімальну пенсію (949 грн) –  15 333 пенсіонери.

Основна кількість пенсіонерів отримує пенсію, вищу за прожитковий мінімум.  Вона складає 1391  грн  (249 986  пенсіонерів).  Цікаво, що на Волині є довгожителі. 43 пенсіонери – це ті, яким виповнилося більш як 100 років. 

Реформи в Європі

Як зазначають аналітики Інформаційної кампанії «Сильніші разом!», у Європі  є схожі проблеми з наповненням пенсійних фондів, як в Україні.

З дефіцитом у ЄС намагалися боротись. Унікальним розв’язанням проблеми вважався перехід на багаторівневу пенсійну систему.

Перший рівень – солідарний,  другий є обов’язковим накопичувальним. І третій – добровільним накопичувальним. У 90–х роках і на початку 2000 –х  країни Центральної та Східної Європи проводили реформи на основі цього. 

Майже у всіх країнах Європи (крім Чехії та Словаччини)  ввели другий рівень пенсійної системи з обов’язковими внесками.  При цьому солідарний рівень залишався. Третій рівень був формальний і не відігравав значної ролі.

У Польщі дефіцит ВВП склав 1, 5%  у 2000 році. Надалі продовжував зростати. 

Криза 2008 року показала неефективність таких впроваджень. 

Причина в тому, що дефіцит пенсійних фондів довелося фінансувати за рахунок кредитів.  Тому міжнародні фінансові інститути перестали наполягати на розширенні накопичувальних систем.  У Варшаві в 2013 році взагалі обвговорювали можливість відміни другого рівня.

Як показує європейський досвід, «розширення» таких пенсійних систем не завжди спрацьовує позитивно. 

Рішення для України, враховуючи досвід ЄС

У Європі підвищували пенсійний вік. У Польщі в 2012 році влада ухвалила рішення щодо підвищення пенсійного віку для всіх до 67 років. В Італії у 2011 році теж вирішили підняти пенсійний вік всім до 67 років до 2021 року.

У 2011 році  в Україні постановили вводити поетапне підвищення для жінок з 55 до 60 років. А для чоловіків-держслужбовців з 60 до 62. Така реформа викликала невдоволення у  багатьох людей.  Однак ці дії дозволили стримати ріст дефіциту Пенсійного фонду. І як результат – стало менше пенсіонерок, які  щорічно реєструвалися в ПФ.

Нещодавно Президент України Петро Порошенко ветував закон про вихід жінок на пенсію в 55 років. Згідно з даними Кабінету Міністрів, право виходу на пенсію в 55 років для жінок потребувало б 387,5 млн грн додаткових витрат з державного бюджету.

Аналітики Інформаційної кампанії «Сильніші разом!» вважають, що в Україні треба переглянути список тих, хто виходить на пенсію достроково. Варто  ліквідувати  «спеціальні» пенсії, які отримують судді, прокурори, митники  та інші.

Зараз ми живемо в часи, коли рівень працездатного населення України знижується, а кількість пенсіонерів збільшується. Проблема в тому, що чимало молодих людей з України виїжджає за кордон.  США та країни Європи запрошують на постійне проживання громадян з інших країн, в тому числі й з України. 

Проблема ще й тому, що деякі люди в Україні отримують зарплати «в конвертах», працюючи неофіційно. Тобто не всі сплачують податок державі.  А заробітки мають бути прозорими.

Реформи в майбутньому все ж відбудуться. Тому Україні треба враховувати лише позитивний досвід країн ЄС заради покращення ситуації в державі.

Волиняни нарікають на низькі пенсії

На Театральному майдані у Луцьку вдалося записати думки пенсіонерів про ймовірне підвищення пенсійного віку в майбутньому. Також вони розповіли про те, як їм вдається прожити на кошти, що виплачує їм держава.

Більшість з опитаних не задоволені розміром пенсій, враховуючи великий стаж роботи. Одна з пенсіонерок після опитування навіть розплакалася, адже мізерна пенсія не дозволяє забезпечити себе, а їй ще хотілося б допомагати іншим.

74-річний Григорій Володимирович розповів, що зараз його рятують субсидії, адже багато грошей доводиться сплачувати за комунальні послуги. Його пенсія складає 1029 гривень.  Вважає,  що пенсії мають бути більші.  Він   понад 34 роки працював слюсарем на автозаводі в Луцьку.  Чоловікові доводиться підпрацьовувати,  адже одному без сім’ї   в Луцьку вижити на таку пенсію досить складно. Григорій збирає  пляшки та здає їх, щоб отримати гроші. На його думку,  люди пенсійного віку можуть працювати доти, доки здоров’я дозволяє.

«Держава – це люди, а вони різні бувають. Треба бути добре обізнаним, щоб себе захищати. У нас такі люди, які хочуть тебе «скосити».  Можна ще кілька років попрацювати  і отримувати пенсію, щоб нікому не заважати. Я мушу підпрацьовувати,  щоб вижити», – зазначив Григорій Володимирович.

82-річна Інна Ковальська має 36-річний стаж роботи економістом. Отримує пенсію 1204 гривні. Пані Інна вважає, що держава має дбати про пенсіонерів і молодь.

«Враховуючи стаж роботи, пенсія має бути більша. Збільшення пенсійного віку – це погано, бо молоді не буде де працювати. Однак якщо пенсіонер працює, то добре, що не сидить в чотирьох стінах», – зазначає вона.

76-річна Валентина Миколаївна, яка має стаж роботи 51 рік медпрацівником у Волинській обласній лікарні, отримує пенсію 1048 гривень.

«На пенсію пішла в 69 років. Мене ніхто не просив іти з роботи, але я пішла сама, бо відпрацювала вже своє. Якщо ще здоров’я є, то краще працювати.  До  підвищення пенсійного віку ставлюся негативно. Зараз не у всіх таке міцне здоров’я, до того ж – погана екологія,  неякісні продукти. А це все впливає на організм», – зазначає Валентина Миколаївна.

На її думку, щоб покращилося життя пенсіонерів, треба виконувати  закони, які ухвалили раніше.

«Працювати, щоб вижити», –  довелося чути від  опитаних пенсіонерів, які отримують пенсію трохи більшу як тисяча гривень. Пенсіонери, які мають дітей та внуків, розповідають, що їм допомагають рідні.  Тим, у кого нема родини,  справді складно.  Реалії свідчать, що в пенсійній системі потрібно впроваджувати реформи заради позитивних змін.